Маївка – це не «майовка» на яку колись збиралися революціонери, для розроблення своїх планів боротьби; дещо пізніше, у наших краях 1-2 травня називали «більшовицькою пасхою» а групові походи на природу з багаттями і шашликами по-простонародному – «черговою випивкою-п’янкою»

Маївка церковна- це таїна людської, земної любові до Матінки Божої, котра є щоденною, безнастанною, але, у місяці травні, коли після зимового холоду та негоди оживає і зацвітає вся наша природа, разом із щасливістю цієї пори, з цим дивовижним розквітом, розквітає також і людська душа у побожності та вдячності лине до храму і молитовно з’єднується з нашою Пресвятою Матір’ю і Царицею Небесною, то ж ці травневі дні стають дивовижною таїною нашої земної любові і родинності з Матір’ю, Дівою Марією. Ну і що з того, що у католиків поляків, українців є маївки, а в росіян їх немає. За нормами канонічного право Православної Церкви, коли якийсь побожний звичай прижився у певній місцевості і проіснував 50 років, та коли він догматично не суперечить нашим канонам, ліквідовувати його і відміняти не можна. Щирість і побожність маївок є незаперечною. То ж, молімось, єднаймось з Матінкою Божою у ці Травневі райські дні на щастя, на здоров’я і на спасіння.