Святиня Зарваниці, датується серединою XVII ст. За легендою, існував ще образ XIII ст. Відома в Україні та за її межами. 
За переказами, після спус тошення татарськими ордами Києва один монах, рятую чись втечею від нападників, потрапив у незнані місця над річкою Стрипа. Знеможений до краю, у молитві просив Богороди цю, щоб взяла його під свою опіку. Умиротворений мо литвою, заснув. У сні йому з'явилися Пречиста Діва Ма рія і два янголи з білими ліліями в руках. Чернець упав перед Богоро дицею на коліна, а вона, посміхнув шись, доторкнулася до нього омофором. Монах проки нувся у чарівній долині, оповитій густим лісом. Вражений красою місцевості, побачив над дже релом ікону Пресвятої Богородиці з Ісусом на руках, котра світилася. Чернець залишився там. Згодом збудував капличку, куди помістив ікону; опісля тут звели церкву з монастирем.

Село, що виникло біля цього святого місця, назвали Зарваницею. За переказами, ікона не раз зупиняла ворожі напади, а вода з джерела зцілювала калік і хворих.